
|
UKRAINIAN
HERITAGE CLUB OF NORTHERN CALIFORNIA |
Mother
Songs – Пісні
про маму
|
|
|
|
|
|
|
|
Рідна
мати моя, ти ночей не доспала,
І водила
мене у поля край села.
І в
дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник
вишиваний на щастя дала.
І в
дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник
вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на
ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені
луги, й солов’їні
гаї.
І твоя
незрадлива материнська ласкава усмішка,
І
засмучені очі хороші твої.
І твоя
незрадлива материнська ласкава усмішка,
І
засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму
той рушник, простелю, наче долю,
В тихім
шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім
рушничкові оживе все знайоме до болю,
І
дитинство, й розлука і вірна любов.
І на тім
рушничкові оживе все знайоме до болю,
І
дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Колись
малим збирався навесні
Іти у
світ незнаними шляхами, -
Сорочку
мати вишила мені
Червоними
і чорними, червоними і
чорними нитками.
Приспів:
Два
кольори мої, два кольори,
Оба на
полотні, в душі моїй оба.
Два
кольори мої, два кольори:
Червоний
– то любов, а чорний – то журба.
Мене
водило в безвісті життя,
Та я
вертався на свої дороги, -
Переплились,
як мамине шиття,
Мої
щасливі, мої щасливі,
Мої
щасливі і сумні дороги.
Приспів.
Мені
війнула в очі сивина,
А я нічого не везу додому.
Лиш
згорточок старого полотна,
І вишите
моє життя,
І вишите
моє життя на ньому.

Виростеш
ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть
з тобою приспані тривоги.
За тобою
завжди будуть мандрувати
Очі
материнські і білява хата.
І якщо
впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть
з України верби і тополі,
Стануть
над тобою, листям затріпочуть,
Тугою
прощання душу залоскочуть.
Можна
вибирать друга і по духу брата,
Та не
можна рідну матір вибирати.
Можна все
на світі вибирати, сину,
Вибрати
не можна тільки батьківщину.

Чорнобривців насіяла мати
У моїм
світанковім краю.
Тай
навчила веснянки співати
Про
квітучу надію свою.
Як на ті
чорнобривці погляну,
Бачу
матір стареньку,
Бачу руки
твої, моя мамо,
Твою
ласку я чую, рідненька.
Я розлуки
і зустрічі знаю –
Бачила у
чужій стороні.
Чорнобривців
із рідного краю,
Що
насіяла ти навесні.
Приспів
Прилітають
до нашого поля
Із
далеких країв журавлі,
Розквітають
квіти і їх доля
На моїй
українській землі.
Приспів.

Заснули

Заснули
мальви біля хати,
Їх місяць
вийшов колихати.
І тільки
Мати не засне, Мати не засне,
Жде вона
мене.
О, Мамо
рідна, ти мене не жди,
Мені в
наш дім ніколи не прийти.
З мойого
серця мальва проросла,
І кровю
зацвіла...
Не плач,
Мамо, ти ж бо не одна,
Багато
мальв насіяла війна.
Вони
шепочуть для тебе восени...
Засни,
засни...
У матерів
є любі діти,
А у моєї
– тільки квіти.
Самотні
мальви під вікном
Заснули
вже давно.
Як зійде
сонце, вийди на поріг,
І люди
вклоняться тобі до ніг.
Пройдися
полем, мальви буйних лук
Торкнуться
твоїх рук...
Життя, як
пісня, що не відзвенить.
Я в
мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я
ласку не встигла принести –
Прости,
прости...
